Ні, у них не тече слина, немає страху води та інших клінічних
проявів сказу. Вони не кидаються на викладачів і не кусають їх.
(Можливо, прецеденти і були, але нам про це невідомо). Вони просто
отруюють життя – насамперед учителям, нерідко – іншим батькам, а
подекуди – й власним дітям.
«Скажені» батьки існують у будь-які часи та в будь-якому класі. Це
явище невмируще. Уникнути його неможливо, ігнорувати – небезпечно,
боротися – марно. Вони були, є і будуть. З ними просто треба змиритися –
як із фінансовою кризою, кепською погодою чи недосконалістю цього
світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар